Things to imagine

Присвячено динамічності експресивної хуйні навколо, що її я ніяк не збагну

Речі яких не розуміти,

розбиті дороги,розбиті серця,

розірвані селезінки і кондоми,

задоволення і страх,страх від задоволення,

кутки, Дажбог на стелі,

ще шматки сонць у шпаринах, у віях,

у невагомій пилюці, в книжках, листах,

невидиме літо, невидима музика,

люди що їх можна придумувати і вимикати

прокидатися о 7, готувати порідж для своєї шизофренії

відгодовувати, потім їсти, пити її, дістатись її дна,

спостерігати, запліднювати, водити в кіно, купувати пломбір,

продавати, віддавати, дарувати,

писати листи, запихати в бандеролі, шукати в скринях

ламати час, зупиняти себе, листи, бандеролі,

потяги з вагонами думок,

які не зустрінеш,

не відкриєш, не матимеш часу,

матимеш свою шизофренію,

свої стіни, свою пилюку

забиватимеш в шпари, вибиватимеш шибки,

правду, діставатимеш сонце

і кластимеш в каву,

натягуватимеш нові шкарпетки,

нову офіціантку, секретарку,

рватимеш серця, кондоми,

забиватимеш, забуватимеш

невидиме літо, невидиму музику,

розбиті дороги, серця, селезінки,

решту речей, яких не зрозуміти.

Стривай, малий. Я ж тебе ще навіть не придумала.

Її запах сповнює твоє тіло, кожну його клітинку. Вдихаєш аромат прохолоди та вологи, намагаєшся впіймати кожен атом невидимої казки. Заплющуєш очі, інтуїтивно відчуваєш те, що тебе зараз оточує. Краплі роси, що сповзають твоїми кісточкам донизу, мов слизька холодна гусінь, смак нічного бризу, наркотично-п’янкий, смак адреналіну та солодощів. Робиш крок вперед, танеш у м’якоті теплої землі. Повітря навколо густе, водночас пронизливе, кожен його ковток стає в горлі тяжким жмутком, тому дихати важко, навіть боляче. Тиша. Її було важко не помічати весь цей час,адже це вона кричала голосом твоїх думок,аби нагадати про свою присутність. Дивно. Ще хвилину тому ти не помічав цього. Жоден рецептор не реагував на подих ночі,її смак,вогкий дотик чи забарвлення. Ніч не має кольору. Вона монохромна та німа. Як стара кіноплівка. Беззвучний потік чорно-білих картинок, абриси предметів,думок. Усі фантазії породжує пітьма. Зі шматків безколірної реальності. Ти не розумієш того,чого не бачиш; а уява робить невидиме матеріальним. Тому темряві завжди байдуже, чи в тебе заплющені очі. Перед нею ти сліпий. (…)

(2007)